Ганебним і водночас злочинним було відверте вбивство за розкрадання так званої "соціалістичної власності". 7 серпня 1932 р. ЦВК і РНК СРСР прийняли постанову, яку народ назвав декретом про "п'ять колосків". Судові органи чинили глум над селянами, масово забивали дітей, що голодні ходили по колгоспному полю і збирали колоски.
О діти, діти, Ангели
невинні!
Чом ви так тяжко й
страшно мовчите ?
Ви вже ніколи рідній
Україні своїх
сердець і дум не віддасте.
Ви не розцвівши, згинули
дочасно,
Поклав у землю вас
голодомор.
(Т. Гончаренко)
Подільські села не обминув найстрашніший витвір голодомору – канібалізм. Його жертвами в першу чергу були діти. Людоїдство було зареєстроване в
Берізках-Бершадських,
Усті,
Флорино. Напівбожевільна мати гострила ніж об макітру, навшпиньки кралась до лежанки або тапчану, де скоцюрблене, пухле конало дитя, повертала голову до ікони, і, уздрівши Спасителя з піднятого рукою і пальцями для хресного знамення, здригалась...
Пройдуть роки, а трагедія 33-го все одно хвилюватиме українців: із тих, кого вона зачепила своїм чорним крилом, і тих, хто народився після страшних років. Вона завжди буде об'єднувати всіх живих одним спогадом, однією печаллю, однією надією.
Лариса Бурлаку,
провідний бібліограф
районної бібліотеки.
