Не дивлячись на час, що минув, не можна було спокійно дивитись як документальне кіно, так і інші експонати тих страшних подій, де все було призначено для винищення людей, погляди яких різнились від фашистських.
До речі, порівнюючи 1984 рік з 1965-м, помітив, що набагато зменшилась кількість експонатів, зокрема були розібрані бараки, значну територію концтабору було заасфальтовано.
В Бухенвальді побували представники 32 країн. За 12 років існування концтабору пройшло 18 мільйонів людей.
11 мільйонів яких знайшли там свою смерть через розстріл, повішання, замучені від голоду і холоду, спалені в газових камерах.
Всіх новоприбулих зустрічав напис над ворітьми «Кожному своє».
Особливо жорстоке ставлення було до радянських військовополонених. Для них діяв спеціальний наказ, який був призначений вермахтом ще до початку війни 6 червня 1941 року. Таке ставлення було до євреїв та поляків.
Люди знаходились в жахливих умовах, жили в примітивних бараках, так званих блоках.
Під час переклички карали палицями до 50 ударів, діяв карцер. Не дивлячись на погоду, людей тримали на плацу по декілька годин, а рекордом було 18 годин, люди помирали, втрачали свідомість, і їх чекала одна єдина дорога до крематорію.
Разом з дорослими в лагері було багато дітей. Єдиний для них був привілей це те, що відважні антифашисти домоглись, щоб діти проживали в окремому бараці. В конюшнях, розрахованих на утримання 28 коней, знаходилось 2000 чоловік. Тож зрозуміло, що виживали одиниці.
З жовтня 1941 року почали прибувати радянські військовополонені, з них 8483 чоловіки були убиті спеціальним пристроєм – пострілом у потилицю, після чого тіло попадало в крематорій. І вдень, і вночі із труби йшов сизий димок крематорію. Коли людина попадала в цей концтабір, есесовці перетворювали його в номер, тавро було в кожного.
Значна частина ув’язнених використовувалась на роботах в різних концернах.
Так, тільки концерн ІГ «Фарбен» за 1943 рік за рахунок полонених мав прибуток 822 мільйони марок. І все-таки, не дивлячись на жорстокість такого «життя», було організовано антифашистську організацію, члени якої вміло конспірувались, була солідарність всіх країн і національностей. Навіть у таких умовах це дало можливість 904 дітям вижити. Самому маленькому поляку Єжі Цвейгу було всього 4 роки.
Радянським військовополоненим добова норма хліба була 100 грамів. В Бухенвальді на людях проводились меддосліди, виготовлялись прикраси з людської шкіри та кісток, про це свідчать документи та наявні експонати музею. І все-таки антифашисти об’єднались в інтернаціональний комітет. Основна мета його була – добитись звільнення полонених від фашистів. Було таємно заготовлено карабіни, саморобні гранати (пляшки) з горючою сумішшю та інші матеріали, які давали можливість взяти штурмом охорону.
Зуміли привести навіть ручний кулемет і 2000 патронів до нього. 11 квітня 1945 року підпільний інтеркомітет дав наказ. І 178 груп, майже 850 бійців, цей наказ виконали. В 14 год. 50 хв. було проведено штурм воріт, взято в полон охорону. Вчорашні в’язні помінялись місцями з охоронцями. В 15 год.15 хв. над ворітьми концтабору розвівався прапор звільнення. Всього було звільнено 21000 чоловік.
Людство повинно пам’ятати ті страшні події концтабору Бухенвальд, щоб ніколи не було більше війни і нелюдського винищення людей.
Микола РУДИК, громадський кореспондент. с. Михайлівка.
