І хоч я знав про цього неординарного чоловіка дуже багато (тим більше, що за десять років перед тим разом з ним писали і видали книгу про лісгосп), усе ж не міг не відвідати Івана Петровича, бо видалася така прекрасна нагода ще раз насолодитися приємною і змістовною розмовою з ним. І при цьому покуштувати яблук з його саду.
… І ось уже минув рік, як Івана Петровича нема з нами.
Ні рідня, ні колеги та друзі не можуть повірити, що він так рано відійшов. Але такі люди, як він, не залишають світ безслідно. Він живе і житиме у нашій пам’яті, у серцях своїх рідних. Житиме у сотнях гектарів посаджених за його участю дерев, у своїх книгах.
Буквально за рік до передчасної смерті він завершив роботу і видав чудову книгу про свою батьківщину – «Сумівка – козацьке село над Бугом».
Унікальне видання – його подарунок землякам, яких він дуже любив і шанував. Це справжній творчий подвиг.
У ці дні, коли минула річниця його передчасного відходу в інший світ, ми згадаємо нашого славного побратима не тільки добрим словом, а й пом’янемо його щирою молитвою.
Федір ШЕВЧУК.
