На знімку: учасники ІІ Міжнародної науково-практичної конференції.
Підготовлена конференція рядом установ, серед яких – Інститути історії та української археографії і джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, Музей історії та культури старообрядництва, Вінницькі облдержадміністрація, обласна наукова бібліотека ім. К.А. Тімірязєва, обласний краєзнавчий музей, а також Бершадські райдерж - адміністрація, райрада, міська рада. У підготовці і проведенні наукового форуму взяли участь також обласне національно-культурне товариство кацапів-старообрядців «Русичі», старообрядницька церковна громада міста Бершаді… Учасникам конференції була запропонована цікава екскурсійна програма. Зокрема, вони побували на вернісажі виставки «Культура і побут старообрядців України» в обласному краєзнавчому музеї, храмах старообрядницької громади у Брацлаві Немирівського району та селі ШуріКопіївській Тульчинського ра - йону, палаці князів Потоцьких у Тульчині.
Коли ж усі учасники конференції приїхали в Бершадь, то найперше вони завітали в церковну громаду колишнього села Пилипонівки, яке нині є мікрорайоном райцентру. Тут вони були присутні на урочистій літургії, а також при врученні державного свідоцтва про право власності на землю та майно і технічний паспорт церковній громаді.
Сюди ж прибули голова ра - йон ної ради Михайло Бурлака та міський голова Михайло Кольченко. Важливий документ вручив громаді начальник відділу облдержадміністрації у справах релігій Ігор Салецький. У роботі наукового форуму взяв також участь заступник голови обласної ради Юрій Медведєв, який виступив на відкритті конференції.
Звісно ж, найбільш наповненим був перший день роботи конференції. Крім безпосередніх учасників, на пленарному засіданні були присутні запрошені – учителі, бібліотекарі, які зібралися з нагоди відзначення своїх професійних свят. Прибув архієпископ Київський і всія України Руської Православної Старообрядницької Церкви Саватій, який виступив на відкритті конференції, а згодом на «круглому столі».
Після привітань конференція перейшла до заслуховування доповідей та повідомлень. Директор Музею старообрядництва України, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства, голова оргкомітету конференції Сергій Таранець виступив з доповіддю «Актуальність вивчення проблем старообрядництва в сучасній науці».
Своїми напрацюваннями ділилися провідні дослідники старообрядництва з Москви, Санкт-Петербурга, Білорусі, Польщі, Молдови, Італії.
Після пленарної частини відбулося засідання секції «Актуальні проблеми сучасності та історії старообрядництва». Досить цікавим був «круглий стіл», його тема – «Старообрядці: православні чи сектанти?». Після доповіді настоятеля Чернівецької старообрядницької громади РПСЦ о. Леонтія Сергеєва розгорнулася жвава дискусія.
Адже нині не всі ще розуміють, що старообрядців аж ніяк не можна назвати сектантами. Прикро, що серед таких невігласів трапляються й журналісти. Зокрема, в ході доповіді отець Леонтій навів конкретні приклади з буковинської преси. Аргументовано і переконливо виступив голова Бершадської (Пилипонівської) церковної громади Павло Глазов.
На конференції з повідомленням про фотовиставку старообрядницького архі - єпископа Саватія в Бершаді виступив також журналіст Федір Шевчук. До речі, публікацію на цю тему, а також фотоілюстрації вміщено у п’ятому випуску збірника «Судьбы старообрядчества в ХХ – начале ХХІ вв.: история и современность». Книгу було презентовано на конференції.
Виступала на конференції і вчителька Бершадської ЗОШ №2 Світлана Ковальська, яка розповіла про те, як учителі й учні бережуть традиції старообрядництва, про музей при школі і гурток «Берегиня».
Цікавими були короткі виступи фольклорного ансамблю «Кралиця» Київського університету культури та мистецтв.
По завершенню конференції ми попросили поділитися враженнями від неї професора Московського державного університету ім. М.В. Ломоносова Ірину Поздєєву: – Кожна така конференція – це подія не локальна. Це важлива частина всієї світової роботи. Нині зв’язки вчених між країнами обірвані. Важко із зустрічами, книгами. І такі заходи збирають усіх, хто серйозно думає про нашу науку.
Всі ми задоволені. Дуже вдячні організаторам конференції, найперше Сергієві Таранцю, який взяв на себе практично дев’яносто відсотків усієї підготовки. Я вже не перший рік захоплююсь керівниками району, які беруть найактивнішу участь у наших заходах. А найбільше – керівником місцевої старообрядницької громади Павлом Глазовим. І тут разюче явище, подібного якому я не бачу майже ніде. Тут не просто толерантні стосунки. Тут ділові прекрасні відносини світської влади з духовною. І тут величезна заслуга як з одного, так з іншого боку. Це те, що сприяє і сприятиме розвитку і процвітанню нашій науці. Наука про минуле – це запорука грамотної і вмілої побудови майбутнього.
Власне кажучи, всі учасники були вражені гостинністю, доброзичливістю представників місцевої влади, усіх, хто був причетний до підготовки цього важливого заходу в районі. Крім керівників ра йону та міста, це ще й ряд підприємців, які надали благодійну допомогу. Завдяки їм конференція пройшла на високому рівні.
Богдан БІЛОУС.
