Деякий час тому на сайті райдержадміністрації було розміщено звіт про проведення особистого прийому головою РДА. У кореспонденції зазначено, зокрема, що один із жителів міста «з небайдужою громадянською позицією» підняв питання про невиконання редакцією районної газети вимог Закону України «Про правовий статус та вшанування пам’яті учасників боротьби за незалежність України в ХХ столітті».
Звісно ж, редакція газети не могла залишити поза увагою таке необґрунтоване і несправедливе звинувачення. Тим більше, що з часу підписання згаданого Закону минуло лише трохи більше місяця, і в ручці, якою Президент поставив під ним підпис, ще чорнило не висохло. А вже бачте, ми не виконуємо… Для того, щоб читачі газети і користувачі сайту зрозуміли, чому нас безпідставно звинувачують, варто повернутись у минулий рік. Саме тоді «один із небайдужих громадян міста» (це був Володимир Загородний) запропонував редакції матеріал про боротьбу ОУН-УПА, нібито написаний ним. Але коли ми ознайомилися з текстом, зрозуміли, що в такому вигляді друкувати це не можна. Бо автор опусу розміром на кілька газетних сторінок (як студентський реферат) просто переписав із підручників та інших книг тексти, видавши їх за свої, і подав до редакції.
Жодного посилання на використану літературу!
І зміст, і форма написаного свідчили про те, що була спроба крадіжки інтелектуальної власності (це карається відповідними законами), відтак ми не стали друкувати відвертий плагіат. В. В. Загородному було роз’яснено усно про те, чому не надруковано того листа.
Але «автор» не міг змиритися з цим, і звернувся до тодішнього голови райдержадміністрації із листом-скаргою.
За всю свою журналістську практику я ще не читав про себе подібного! Звинувативши редактора у «саботажі процесу боротьби за незалежність України, і що це грає на руку московським агресорам» (цитую дослівно: «ллє воду на млин російської пропаганди»), він далі написав, що «треба розібратися з політичними поглядами Шевчука Ф.Х. і розглянути питання про перебування його на посаді головного редактора».
Шановні читачі, вам це нічого не нагадує?
Очевидно, деякі «небайдужі» громадяни жалкують за тридцять сьомим роком, коли подібні скарги, а по суті, доноси, вирішували долі людей, і мільйони невинних були репресовані за брехливими звинуваченнями. До речі, у тій безжальній сталінській м’ясорубці згинув також мій дід у віці 38 років і ще понад тридцять його односельчан найбільш працездатного віку. Бо знайшовся такий собі «небайдужий» громадянин… І «стукнув», куди треба. На щастя, нині не ті часи, і різні наклепи відправляються туди, де їм і місце.
Щодо «політичних поглядів», то вибачте, не Загородному з його навішеними на мене ярликами про них судити. Ці погляди, а точніше, позицію, легко простежити по сотнях моїх публікацій за 36 років роботи в пресі, десятку книг. Зрештою, по патріотичній позиції нашої газети, яка прагне відображати життя району у всій його різноманітності. Нема жодного номера, в якому не друкувалися б листи читачів. Але все – в рамках законів! А плагіат, та ще й у такому примітивному вигляді, ми не друкуємо і ніколи цього не будемо робити!
Тим більше, що в Україні чинним є Закон «Про авторське право і суміжні права», згідно з яким (стаття 15) використовувати чужий твір можна, лише вказуючи автора, назву книги, рік видання і видавництво, а при переробці того чи іншого твору треба обов’язково отримати дозвіл автора.
Нагадаю, що стаття 176 Кримінального кодексу України встановлює кримінальну відповідальність за порушення авторського права і суміжних прав.
Щодо звинувачення нас у невиконанні вимог згаданого на початку Закону «Про правовий статус…». Мабуть, Володимир Васильович неуважно читав і сам Закон, і нашу газету не завжди уважно читає. Бо останнім часом на сторінках «Бершадського краю» було кілька відповідних публікацій, наприклад, «Член ОУН, вояк УПА», «Пам’ятна зустріч», в яких мова йде саме про вшанування борців за незалежність України в ХХ столітті. І надалі плануємо відповідні матеріали. Більше того, якщо виникне необхідність, то звернемося до професійних істориків, а не до аматорівплагіаторів. Якщо ми будемо друкувати матеріали обсягом реферата, то де ж тоді знайдемо місце для різностороннього висвітлення життя району?
Очевидно, специфіка районної газети не в тому, щоб передруковувати сторінки підручників чи фахової літератури.
У контексті написаного вище не можу не згадати ще один подібний момент. До редакції звернувся керівник районного осередку комуністичної партії з листом, у якому пише про те, нібито ми порушуємо закони, не публікуючи матеріалів про діяльність цієї партії, «кількість членів якої в районі понад триста осіб, а прихильників удесятеро більше». І буквально в першому рядку свого листа цей автор про незалежність України пише, як «про так звану». І далі в цьому дусі.
Ці слова – пряме порушення Конституції України, де в першій її статті зафіксовано: «Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава». Звісно ж, ми не пішли на порушення Основного Закону і не стали друкувати.
Отже, авторів і читачів просимо пам’ятати: редакція ніколи не піде на порушення законів.
Федір ШЕВЧУК, редактор газети.
