І навіть не важливо, хто із президентів підписував відповідний указ, бо постать Великого Кобзаря меншою не ставала, і це розуміє кожен.
Звичайно, були неодноразові спроби встановлення пам’ятника Т.Г. Шевченку і в нашому місті. Про те, що було зроблено протягом 20132014, років писалося у ЗМІ, адже роботи проводилися і до 9 березня 2014 року погруддя Т. Шевченка мало б бути встановлено. Але через об’єктивні та суб’єктивні причини цього не відбулося. Враховуючи події Революції гідності та військову агресію «братнього народу», слово Т. Шевченка знову стало актуальним, як ніколи, бо кликало та надихало на боротьбу за незалежність, волю та територіальну цілісність.
Воно відродилося на барикадах, у палаючих шинах і з новою силою прозвучало із уст ровесників Незалежної України, учасників Майдану, бійців АТО та волонтерів, кожного юного громадянина та школяра.
Гірким нагадуванням стоїть недороблений п’єдестал про наш борг перед пам’яттю Великого Тараса. Зараз у країні триває війна, і питання встановлення погрудь чи пам’ятників, здавалося б, є не досить доречним. Та чи у цьому випадку? Бо саме Тарас Шевченко є ознакою змін, що відбуваються у свідомості українців, у формуванні українського народу в Націю.
Встановлення погруддя Т. Шевченку в нинішніх умовах потребує вивчення громадської думки та обговорення. Усі свої думки та пропозиції можна висловити через районну газету та форум офіційного веб-сайту Бершадської РДА.
Галина ІВАНЧЕНКО, головний спеціаліст відділу з питань внутрішньої політики, зв’язків з громадськими організаціями та ЗМІ, член НСЖУ.
