Fridge magnet wooden gears

Історія судить сьогодні

  • Подобається3Не подобається
  • 27 Листопада 2009 р

Голод 1932-1933 років став трагедією нашого народу.
Ось що згадує восьмидесятисемирічна Г.С. Палисюк: – зростали ми у неймовірних злиднях. Земля тоді приносила не щастя, а горе. Гнули спини, обливалися потом, а хліба не вистачало навіть до нового року. Голод, колективізація, а потім ще і війна, то були жахіття. Але ще лютішими були післявоєнні роки.
Такі хвороби, як кір, тиф, тюляремія забрали тоді чимало дітей. А «гарячка» передавалася від хати до хати. І фельдшер був лише один – А.П. Грищук. Медикаменти були здебільшого з місцевих трав.

Ачого були варті сталінська пора – податки на землю, худобу, облігація. І це в пору, коли на трудодень виплачували грами зерна і копійки. А фінагенти не давали спокою.
За несплачений податок забирали худобу, майно із скринь.Навіть палити не було чим, тож обігрівалися, спалюючи очерет. За світло в хаті була лампадка або воскова свічка, але тільки у свята.
У 1933 році з району приїхала бригада по викачці хліба. Разом з ними були і сільські активісти. Забирали не тільки зерно, а й квасолю, картоплю. Кожний метр землі проколювали металевим прутом, щоб ніхто нічого не заховав. Хто чинив супротив – били. План вимагали будьякою ціною. Коли ж нічого не знаходили, від злості розвалювали печі, руйнували димарі, били вікна, забирали жорна, ступи, щоб селянин, бува, не міг нічого змолоти.
На Слободі спалили млин-вітряк. Люди харчувалися гнилою картоплею, яку знаходилив полі, із сушеного листя липи пекли коржі. Після такої «дієти» дуже хворіли, вмирали діти, гинули навіть коти та собаки.
Траплялися випадки і людоїдства, після чого батьки перестали пускати дітей в школу.
Ті страшні роки пам'ятає і 89-річний П. П. Кушнір. Проживаючи біля кладовища, він не пам'ятає такого дня, щоб не хоронили п'ятеро-восьмеро.
Боляче робиться, коли про це все слухаєш. Які страшні муки, знущання довелося пережити селянам.
А ось що ще згадує Г.С. Палисюк: – Червневим вечором батько прийшов з роботи і сказав, що завербувався на роботу в Грузію, і що разом з ним на будівництво їдуть Арсень Бендерук, Василь Гладкий. Саме голод 1932-1933 років заставив його їхати на оті заробітки і залишити в порожній хатині, де ні скибки хліба, дружину і троє дітей. А сільські активісти за податки ще й забрали останню ряднину з ліжечка і витрусиливсе до зернини.
Працюючи на будівництві у місті Гагри, зібралися якось п'ятківчани за столом, щоб згадати рідне село, людей. Та виявився серед гостей і зрадник. От і приїхав до гуртожитку посеред ночі «чорний ворон», яким забрали батька.
Пізніше до сільської ради надійшов лист, щоб дали на нього характеристику. І її дійсно дали, але написали у ній, що він син куркуля, вийшов з колгоспу. Відтоді від батька не було ніяких чуток.
Мойсей ПОХИЛА.
с. П’ятківка.


Дивіться також в розділі  Є така думка
» 15.06.2018 Я проживаю в Берізках-Бершадських. Досить часто зустрічаю в періодиці публікації жителів сіл, які стурбовані проблемою цін на сире молоко. Утримання корів у приватному господарстві – це питання виживання людей у селах. Свого часу дві корівки...
» 01.04.2018 Скільки пам’ятаю, наші депутати змінюють Конституцію «під себе». А простим людям від цього зовсім не краще. За роки незалежності кількість українців, які живуть за межею бідності, тільки зросла.
» 03.03.2018 Відгук на публікацію «Замітки з історії Бершаді» в газеті за 26 січня 2018 р.
» 19.01.2018 Непрості умови нашого сьогодення та війна на Донбасі з окупантом показово довели, що командир зобов’язаний приймати відповідні рішення, які інколи суперечать вимогам чинного законодавства, але забезпечують виконання бойового завдання, збереження...
» 12.01.2018 Слово про матір
» 22.12.2017 Основа життя – здоров’я
» 01.12.2017 Підстав для звинувачення лікаря немає
» 25.11.2017 Не перетворюймо свято у формальність
» 16.12.2016 Продаж землі – найстрашніше зло після кріпацтва
» 29.07.2016 Зберегти пам’ять про рідну людину
Всі статті розділу Є така думка »
Цікаві фото
14 фото   
<b>ШУМИЛІВ</b><br />
5 фото   
<b>Кубок з армспорту серед юнаків та дівчат</b><br />31 березня 2012 року в приміщені Будинку Культури с. Лісничого був проведений «КУБОК» з армспорту серед юнаків та...
3 фото   
<b>Голова Бершадської райдержадміністрації вивчає проблеми села</b><br />9 березня 2011 року голова райдержадміністрації Олександр Снігур відвідав одне з найвіддаленіших сіл району &ndash;...
2 фото   
<b>Презентація книги П. Маніленка "Сузір'я бершадських талантів"</b><br />Презентація літературно – мистецького альманаху «Сузір»я бершадських талантів», впорядкованого та виданого...
Всі фотогалереї »
Ми - пам’ятаємо - «Книга Пам’яті України» / Осіївка
Байда Максим Захарович (1923) 1923 р., українець, селянин. Мобілізований в 1941 р. Рядовий. Загинув 00.07.44.

З історії Бершаді
Важливим завданням, яке постало згодом перед трудівниками, була соціалістична перебудова сільського господарства. Взимку 1923 року в Бершаді створюється сільськогосподарська трудова артіль «Колос» а влітку - артіль «Серп» Це були невеличкі кооперативні об'єднання селян. 105 членів артілі «Серп» хазяйнували на 90 десятинах землі. Артіль з самого початку добилася добрих показників - урожай був... Читати далі »



Останні новини
Може бути цікаво

Історія судить сьогодні - Точка зору - www.bershad.ua
Користувачі OnLine: 
Бершадщина  | Форуми  | Сторінками історії  | Літературна Бершадь  | Фотогалереї  | Новини  | Довідники  | Визначні місця  | У нас в гостях!  | Прогноз погоди в Бершаді  | Телефонні довідники