Не менш важливим при такому способі зберігання є і те, що для перенесення її на пророщування потрібно зовсім небагато часу. Виконую дану процедуру на початку березня, хоч у селі існує давня традиція виносити хоча б кілька відер на свято Явдокії – 14 березня.
У моїй практиці було таке, що садили картоплю навіть 8 березня. У господарствах тоді вже сіяли горох, ячмінь. Після на поверхні ще були заморозки і навіть випав сніг, проте вродила вона не гірше, ніж в інші роки.
Для збереження того чи іншого її сорту перед посадкою великі картоплини обов’язково нарізаю, а менші – надрізаю. Один із сортів, завдяки цьому, висаджую більше двадцяти років і ще жодного разу він не підвів.
До восьмидесяти відсотків від загальної кількості висаджую ранню картоплю. Одна з її переваг, як на мене, у її якості. Вона нічуть не гірша від пізніх сортів, добре зберігається і зовсім мало дає відходів. А ще немаловажно, що серед неї майже немає картоплин без кілець.
Дозріває вона набагато раніше пізніх сортів і навіть при критичних запасах вологи весною встигає «зав’язатися» до настання спекотних днів. Раннього урожаю щороку вистачає як для себе, так і на продаж, коли ціни на неї ще високі. Немаловажним, на мій погляд, є і те, ще боротися з колорадським жуком доводиться тільки один раз.
При посадці у кожну ямку підсипаю під клубні суміш попелу, перегною і курячого посліду. Відстань між корчами залишаю дещо більшу, щоб вже при першому обробітку підгорнути, що захистить клубні від літньої спеки. А ще підгорнуту набагато легше копати, коли бадилля практично вже немає. Така «вистояна» картопля набагато краще зберігається.
Хоч присадибна ділянка не така вже й завелика, намагаюся висаджувати її щороку в іншому місці. На звільнених з-під неї ділянках можна ще висівати кукурудзу, горох на зелений корм для кроликів і птиці та і грунт ще може «відпочити» до наступного року.
Забезпечуємо сім’ю і необхідними овочами, крім капусти, бо немає можливості організувати її полив.
Хотів би звернути увагу і на посадку помідорів розсадою. Ямки під неї викопую лопатою, заповнюю їх перегноєм (можна торфом), перемішую з грунтом і поливаю не менше, як трьома літрами води в кожну. Після цього протягом сезону більше не поливаємо, тільки сапаємо.
Розсаду помідор, перцю, баклажанів роками купляємо в людей, яких знаємо. Багато сіємо моркви, кормового та столового бурячка, цибулі і часнику.
Тож бажаю всім, хто не цурається взяти в руки сапу та лопату, щедрих урожаїв.
Микола РУДИК, громадський кореспондент с. Михайлівка.
