У шелесті беріз, щоранку, стежина стелиться до школи, де вона плекає паростки хімічних знань. І так день у день, з року в рік, не помічаючи плину часу. Як вважав В.Сухомлинський, «найпрекрасніші і в той же час найщасливіші люди ті, хто прожив своє життя, дбаючи про інших». Як педагог, Галина Григорівна завжди в роботі і прагне досягти того, щоб знання стали потребою. Це справжня особистість, хоча в суспільстві відбулася трансформація поняття «особистість», та все-таки вона – людина, яка чесно, хай навіть мовчки, без так званого «піару», невтомно служить своїй справі і людям.
Для людини з талантом, любов’ю до праці, не існує перешкод. Тому так наполегливо Галина Григорівна пише кожну сторінку свого житейського моря. З плином літ на карбу її пам’яті, під заворожуючий легіт березового гомону щоразу пригадується, як у 1968 році розпочинала своє учительство у школі. Першим кроком на трудовій стежці була Бершадська СШ №1, згодом у Джулинській середній школі займала посаду заступника з навчальновиховної роботи. А далі праця вчителя хімії заполонила серце. Як спраглий ковтає воду, так і Галина Григорівна поринула в шкільний вир. Важко було педагогу чи легко навчати дітей дивної хімічної науки? Але поряд поставало: треба! Воно було тоді, тепер, завжди!
Де б і хто не намагався щось говорити про її активну життєву позицію, про її працелюбність, або ж ставив під сумнів заслуги перед державою – воно ніщо в порівнянні з тим надбанням, яке залишає в щоденні свого пошуку ця невтомна натура. Найголовніше, чого вона досягла впродовж років, – це того, що й досі летять звідусіль привіти від колишніх учнів, яких уже й побатькові величають, які й самі пізнали учительського життя та стали успішними, обравши професію хіміка.
А на традиційних зустрічах випускників Галина Григорівна асоціюється з хімічною речовиною водою, бо Н2О – перша формула, назавжди закарбована в дитячій пам’яті. Вода – «та, що дає життя», а ім’я «Галина» з грецького – «тиха, спокійна». Як відомо, «тиха вода греблю рве». Тому її досвід – потік знань і наслідок невтомної праці, творчої енергії, незламності духу.
Не раз доводилося переживати образи, розчарування, стикатися з людською байдужістю, непорозумінням, іноді й заздрістю. Важко доводилося, коли самотужки змушена була створювати справжню хімічну лабораторію, яка, на щастя, стала основою не тільки для учнів, а й для слухачів школи молодого хіміка та передового досвіду вчителів району.
Педагогічна стезя вчительки наповнена звичайними уроками та особливо вражають методи активної взаємодії: ток-шоу «Дім, в якому живемо», урок-практикум «Ужиткова хімія», уроксуд «Суд над хімією» та інші. Десяткам поколінь назавжди запам’яталися вечори хімії «Чудеса без чудес», які проходили у переповненому сільському будинку культури, де були присутні цілі родини. Тут дим з’являвся без вогню, щось горіло та не згоряло, а вода дуже просто перетворювалася на молоко… Так, педагог вміє вести дітей у цікавий світ хімічних формул і законів, вчить мислити, аналізувати і узагальнювати. Методи наукового пізнання та експериментальних досліджень дають учням можливість усвідомити згубну дію алкоголю, нікотину, наркотичних речовин. А використані матеріали мають чітко виражене екологічне та превентивне спрямування.
Г.Г. Кибалюк увесь шлях педагогічної сподвижності залишається скромною і водночас вимогливою в усіх вимірах поставленої перед собою мети. А переможці різних етапів Всеукраїнської олімпіади з хімії довели пріоритетний напрямок роботи з обдарованими дітьми. Як бачимо, творчий учитель виховує талановитих учнів. Недаремно кажуть: «учитись важко, а вчити – ще важче, але не можеш зупинятись ти! Як людям віддаси усе найкраще, то й сам сягнеш нової висоти!».
І на сьогодні Г. Г. Кибалюк – учитель хімії, спеціаліст вищої категорії. Їй присвоєно звання «Вчитель-методист».
Нагороджена знаком «Відмінник освіти», а піввіковий трудовий внесок держава відзначила медаллю «За трудову відзнаку».
Шановна Галино Григорівно! Ви довели, що професія вчителя – унікальна. Подібної в світі – немає. Ви розділили себе по краплині на учнів, як рідних!
І з тих краплин з усього світу прибуло до Вас море вдячності!
Тож будьте Ви, як і є! І любима, і завше потрібна!
І під дзвоник знайомий завжди заходьте у клас!
Від імені усіх вдячних учнів, колег та друзів Лариса ТРОХИМЕНКО, завбібліотекою Джулинської ЗОШ І-ІІІ ступенів.
