Свою долю поєднала з односельчанином Петром Кокошею. Незабаром у родині з’явилася донечка Наталя, авторка цих рядків.
Після переїзду в Бершадь батько працював у міліції, а мама – у міській школі №1.
Доброзичлива, щира, лагідна, вона заслужила любов і глибоку повагу у дітей і батьків, колег. Любов Михайлівна проводить цікаві уроки, вчить дітей творчо мислити, дає їм міцні знання. А ще ж організовує змістовні заходи, зустрічі, ранки, екскурсії...
Для неї школа – рідний дім.
Вона – вчитель вищої категорії, вчитель-методист, десять років працює завучем початкових класів. А загалом педагогічній ниві віддала вже сорок років! Цьогоріч уже дванадцятий випуск.
Професіоналізм, мудрість, творчість, доброта допомагають їй у роботі, спілкуванні з колегами. Тут вона вчитель, наставник, порадник, а для нас – любляча матуся, добра, лагідна, щира, кохана дружина, турботлива бабуся. Завдяки їй у нашій домівці завжди затишно.
Щиро вдячна батькам за турботу та науку.
Ми ж з чоловіком подарували їм двох онуків – Ваню та Настю.
Нині у нашої мами гарний ювілей. І серед численних вітань, звичайно ж, найперші – від родини. Хай твоя доброта, чуйність, доброзичливість ніколи не залишають тебе, будуть прикладом для всіх. Хай твоїми вихованцями пишаються подільська земля і вся Україна!
Від імені усієї родини донька Наталя.
