Втім, кар’єра різноробочого тривала недовго. Уже наступного року разом із ровесниками вирішив вступати в популярний тоді серед випускників нашого району Одеський інститут народного господарства. Спеціалізацію обрав досить-таки «приземлену» і практичну: економіка та облік у сільському господарстві. До речі, практично всі бершадці, які вступали туди, ставали студентами, а згодом і хорошими фахівцями.
Там, в Одесі, зустрів і свою долю – Людмилу (про неї наша газета писала трішки раніше). Роки навчання минули дуже швидко. Навіть під час канікул не сидів Валентин без діла: працював у студентському будівельному загоні, у складі якого побував у різних регіонах Радянського Союзу. А в Одесі студенти збудували тоді один із корпусів відомого санаторію «Куяльник». Тоді, у молоді роки, встигав він ще й спортом активно займатися – мав перший розряд із баскетболу.
Одержавши диплом про вищу освіту, повернувся в рідне село, адже саме звідси мав цільове направлення на навчання. Деякий час працював головою ревізійної комісії господарства, а потім півтора року служив в армії, звідки повернувся у званні старшого сержанта.
І ось уже більше тридцяти років Валентин Якович Кушпела трудиться в рідному районі. У колгоспі працював бухгалтером, економістом, головним економістом… Найбільш пам’ятним із того періоду залишилася «п’ятирічка» 1986-1990 років. Саме в цей час він очолював сільську раду. І тоді, як і завжди, в очільника сільської громади, було чимало турбот. Далі знову працював за фахом у господарстві. Здібного спеціаліста помітили і призначили спочатку начальником контрольно-ревізійного відділу по Бершадському і Чечельницькому районах, а згодом – заступником голови райдержадміністрації, де вів питання промисловості та економіки. Деякий час довелося попрацювати і в інших колективах, зокрема, керуючим відділенням Промінвестбанку, начальником відділу з питань праці та трудових відносин управління праці і соціального захисту населення РДА.
Вже три роки він знову на посаді заступника голови райдержадміністрації, нині веде питання аграрної галузі і соціального захисту. Дуже складна і відповідальна ділянка роботи, та досвідчений економіст намагається глибоко вникати в суть справи, ретельно і виважено підходить до всього комплексу доручених обов’язків. Та ще й вистачає у нього турбот як у депутата районної ради, голови постійної комісії з питань бюджету та економічних реформ.
Як зізнається сам Валентин Якович, у житті доводилося змінити не одну роботу. І кожна з них спонукала до вивчення чогось нового, того, що раніше не знав. Підтверджується істинність давнього правила: вік живи – вік учись. Та де б не доводилося працювати, незмінно дотримувався і дотримується вибраного ще на початку життєвого кредо – робити людям добро. Цього навчили його батьки – мама, Тала Володимирівна, і тато, Яків Семенович. І за це він вдячний їм. Як і всім добрим людям, що зустрічались на його шляху. Творити добро стало потребою.
Валентин Кушпела – людина, скажемо так, багатогранна.
Він надзвичайно ерудований, багато читає. Дуже любить працювати біля землі – це для нього справжній відпочинок.
Живучи з сім’єю в селі, він переймається проблемами громади, постійно перебуває в курсі справ, якими живе місцеве сільгосптовариство.
У ці дні на його календарі висвітлилися дві п’ятірки. Їх поставило Валентину Яковичу саме життя. Тож з роси і води Вам ще на багато літ!
Богдан БІЛОУС
