– Якщо хтось вважає, що о цій порі наше підприємство припиняє свою діяльність, то це аж ніяк не так. Зима є найкращим періодом для проведення рубок догляду за лісом.
Основна маса таких робіт, як освітлення, прочистка лісових насаджень, які є досить трудомісткими, виконується саме зараз.
Крім того, ще предки знали, що найцінніший ліс той, який заготовляється взимку.
Зима – це також основний період збору насіння тих лісових порід, які дозрівають у цю пору, – акації, сосни, ялини, модрини. Займаємося ще підтримкою диких тварин, щоб вони не загинули. Здійснюється також облік їхньої чисельності (це добре робити по снігу), ведемо боротьбу із шкідниками.
– Виходить, настільки масових відпусток, та ще й часто за власний рахунок, як це буває у сільськогосподарських підприємствах, у вашому колективі не буває?
– Такого дійсно не практикуємо. Незважаючи на погодні чи навіть економічні умови, підприємство працює у заданому ритмі. Завдання січня, наприклад, виконано, у порівнянні з 2012 роком, на 102 відсотки, на лютий запланували 1 мільйон 300 тисяч гривень реалізації, що теж на 10-12 відсотків більше минулорічного рівня. Щоправда, через зимове бездоріжжя зазнаємо додаткових затрат на розчистку шляхів. Із зниженням температури збільшуються також норми витрати пального.
А ще ж саме взимку ремонтуємо лісопосадочні машини, сівалки, культиватори, протипожежну техніку.
– Що дається найважче о цій порі?
– Праця з людьми. М’які попередні зими, певною мірою, дещо могли «розхолодити» працюючих і тим, хто розгубився, буває важко довести, що все-таки можна добратися з технікою до лісових угідь. У таких випадках чи не найважче переконувати, що втрачений день вже не наздогнати ніколи.
Щодо кількості працівників, то влітку і взимку вона практично однакова. Якщо взимку додається тих, хто займається рубками догляду і лісозаготівлями, то влітку приходять ті, хто займається вирощуванням посадкового матеріалу на розсаднику, посадкою і доглядом за лісовими культурами.
Наша зустріч саме о цій порі року і у ці дні з Миколою Володимировичем зовсім не випадкова. 19 лютого виповнюється 17 років, як він працює керівником колективу.
Коли готувалися матеріали до ювілею обласного управління лісового господарства, то це виявилося своєрідним рекордом – жоден з керівників стільки не відпрацював. А пояснюється це, мабуть, тим, що у системі лісового господарства працюють виключно професіонали. Особисто Микола Володимирович пожартував, що, напевне, має повне право і себе вважати таким, якщо стільки років «тримають» на його посаді. В цілому ж у системі лісового господарства він зайнятий з 1981 року, після закінчення Львівського лісотехнічного інституту, Щоправда, будучи здібним до точних наук, мріяв про навчання на одному з факультетів КПІ, але з поважних причин змушений був обрати «запасну», як він сам висловлюється, для себе професію, пов'язану з лісом.
І, здається, не шкодує. Як був колись часто переможцем різних олімпіад, так тепер перемагає у всьому і у житті. А шкільну його мрію вдалося втілити у життя синові, який, закінчивши університет, працює програмістом.
Коли готувався цей матеріал, підсумки роботи галузі на обласному рівні ще не було підбито. Але якщо брати показники роботи підприємства, то виробництво промислової продукції ним торік, у порівнянні з попереднім, збільшилося на 12%, було створено 93 гектари лісових культур. Взагалі ж під його керівництвом з 2005 року їх створено на площі до півтисячі гектарів, і робота не припинається.
Зважаючи на те, що М.В. Краснєєв нещодавно відзначив ще тільки своє 55-річчя, неважко спрогнозувати, що посаджено їх очолюваним ним колективом буде ще дуже багато.
Тож міцного здоров'я Вам, Миколо Володимировичу, і здійснення усіх Ваших задумів.
