Самобутню майстриню-вишивальницю Тетяну Кравець з Баланівки добре знають не лише на Бершадщині, а й в області, адже рідко яка виставка робіт народно-прикладного мистецтва, художніх ремесел у районі обходиться без її рукотворних виробів. Часто їх можна побачити і на обласних виставках.
До речі, не так давно Вінницький обласний краєзнавчий музей спільно з навчально-науковою лабораторією з етнології Поділля Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського організували виставку «Хустина моя терновая», яку було приурочено до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка.
На ній експонувалися й п’ять барвистих хусток, які представили Тетяна Василівна та інші баланівські жінки – вони їм дісталися від бабусь і матерів.
– Вишиванням займаюсь з дитинства, – розповідає Тетяна Кравець. – До матері приходили жінки на оденки, мені давали відрізочки, ниточки. Відтоді й здружилася з голкою. Згодом почала вишивати наволочки, рушники, мережки до сорочок.
Увесь свій вільний час Тетяна Василівна присвячує своїй улюбленій справі, тож з роками її затишна оселя перетворилася на своєрідний музей, експонати якого – вишиті власноруч вироби. Чималу кількість їх майстриня подарувала народному музею історії села Баланівки, декілька, зокрема вишита картина з портретом Тараса Шевченка, зберігаються у районному краєзнавчому музеї. У неї багато задумів, вона завжди у творчому пошуку – узори, як правило, бере з малюнків або ж придумує сама.
Нещодавно вишила гладдю хусточку, а хрестиком – картину з гербом України.
– На ній – соняхи, щоб нам в Україні було сонячно, мирно, – каже майстриня. – Тут ось колоски, адже це хлібчик наш. Є й калина – символ України.
Вишита картина, як і інші роботи Тетяни Кравець, захоплює яскравими, насиченими барвами, досконалою композицією.
За вагомий внесок у розвиток та збереження традиційної подільської вишивки сільська майстриня неодноразово відзначалася дипломами та грамотами.
Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ.
