А перед цим Кирило створив один з перших слов’янських алфавітів. Брати перекладали на слов’янську мову церковні книги. За впровадження цієї мови в Богослужіння їх звинуватили в єресі.
Однак вони поїхали на виклик до Папи Римського Адріана ІІ, одержали від нього спеціальне послання, яким їм було дозволено не тільки розповсюджувати слов’янські церковні книги, а й проводити Богослужіння. Двадцятирічна просвітна діяльність Кирила та Мефодія та їх учнів мала всеслов’янське значення.
Слов’янська мова стала третьою мовою у середньовічній Європі, на якій поширювалося слово Боже. Поява абетки і виникнення писемності сприяли розвиткові літератури та культури сло - в’янських народів.
Обидва брати були канонізовані Східною (православною) церквою, названі рівноапостольними. Вони також увійшли до списку святих католицької церкви.
Першою почала відзначати день слов’янської писемності Болгарія – ще в 1953 році. І щороку цей день – урочистий і святковий. Пригадую, як чверть століття тому, перебуваючи в Болгарії, я став свідком цих урочистостей. У визначений час 24 травня болгари вшановують творців азбуки і просвітителів, опускаючись на коліна. І роблять це незалежно від того, де перебувають у цей час.
Згодом цей день прийшов і до нас. Відповідно до Указу Президента України від 17 вересня 2004 року він відзначається щорічно 24 травня не тільки як день вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія, а і як День слов’янської писемності і культури. І відзначення цього дня повинно стати доброю нагодою звернутися до своєї історії, до витоків культури і духовності.
Федір ШЕВЧУК