Привертає увагу унікальна колекція старожитностей, раритетів, предметів, які відійшли з нашого побуту. Більшість їх представлена у кімнаті з діючим каміном. Тут скрізь можна побачити оригінальні атрибути минулого – і давнього, і ще пам’ятного радянського: різноманітні бюсти та портрети діячів попередніх епох, плакати, вимпели, книги. І звичайно, речі –телефонні апарати, патефони (зважте – діючі!), світильники, самовар, якому вже сто п’ятдесят років. Унікальна річ – годинник із Франції наполеонівського періоду. Звичайно ж, вироби народних майстрів – і давні, і нинішні: вишиті рушники, ткані доріжки, кухлі, горшки… Анатолій не цурається підбирати те, що інші просто викидають як непотріб. До речі, деякі експонати час від часу бере напрокат місцевий музей.
Цього разу він разом з працівницею центру Наталією Іванівною Ткачук поділилися рецептами страв, які теж прийшли з минулого. Їх готують у печі – так, як це робили колись наші бабусі. Технологія проста, але страви дуже смачні. До речі, навіть подаючи їх до столу, Н.І. Ткачук одягає сорочку своєї прабабусі, вишиту більш як сто років тому.
Федір ШЕВЧУК.
