– Виростав у звичайній сільській сім’ї. Батько працював шофером, мати – посезонно на цукрозаводі. Як і всі, вели домашнє господарство, тому до роботи не звикати.
На службу у міліцію пішов не випадково. Правоохоронцем працював рідний дядько, тому після закінчення Харківської юридичної національної академії за спеціальністю організація та регулювання дорожнього руху виникло бажання теж допомагати односельчанам вести боротьбу з правопорушеннями, злочинністю.
Після піврічної професійної підготовки працював дільничним інспектором у Бирлівці і Баланівці. Завжди намагався дотримуватися законності.
Співпрацювати з населенням вдавалося, тож не виникало проблем з розкриттям злочинів, намагався допомагати всім і словом, і ділом.
Якихось особливих претензій не було від населення і тоді, коли працював у Війтівці, Кошаринцях, Сумівці. Без відриву від роботи закінчив Київську академію внутрішніх справ, факультет право - знавства. Але, напевне, такий уже характер, що прагну постійно удосконалюватися, тому і вирішив балотуватися на посаду сільського голови. Хотілося б побільше зробити для того, щоб люди, особливо молодь, повірили, що і в селі можна жити, чогось домагаючись. До цього зобов’язує і те, що серед восьми кандидатів на цю посаду набрав найбільше – 36 відсотків голосів. Це означає, що односельчани повірили в мене.
По життю, як виховали батьки і школа, керуюся двома правилами: щоб ніколи слова не розходилися із конкретними справами і щоб завжди, де б не перебував, залишатися людиною у повному розумінні цього слова. Перед виборами, наприклад, теж вів мову про певні речі, тому тепер робитиму все, щоб реалізувати сказане. Найперше, хочу допомогти учасникам АТО з виділенням їм земельних ділянок. Обіцяв також облаштувати в селі ще одну автобусну зупинку біля заправки. Чому б їй там не бути, якщо це додаткові зручності односельчанам? Не такими вже і великими можуть бути затрати і на обладнання елементарних спортивних майданчиків.
На що найперше доведеться витрачати кошти, зрозуміло, а от джерела їх надходження доведеться шукати. Є також потреба відремонтувати покрівлю на будинку культури.
Ніякі вікна, які вже замінили, не допоможуть, якщо буде протікати дах.
Проблемним є і сміттєзвалище, яке треба упорядкувати. Якщо вже намірилися в Європу, то вона, насамперед, починається з кожного з нас.
Чому б не встановити урни для сміття у місцях масового скупчення людей? Одним словом, зобов’язаний довести односельчанам, що на виборах вони прийняли правильне рішення. Працювати треба так, щоб на наступних виборах набрати ще більше голосів. Якщо ж люди не голосують за ту чи іншу кандидатуру, це означає: людині треба пробувати реалізувати себе, свої можливості в іншому напрямку.
Якщо у якийсь із моментів і бракуватиме досвіду, намагатимусь переймати його у Леоніда Свистуна з П’ятківки, Володимира Фіщука з Усті, відгуки про роботу яких тільки хороші. Щодо помічників, то великий резерв їх вбачаю серед молоді, школярів, хоч для цього доведеться додатково працювати з учителями, батьками учнів.
Однією з рис характеру Козійчуків є: як щось уже надумав, ніхто не зіб’є з обраного курсу. Одним словом, маю намір працювати так, як після війни працював на цій посаді мій дідусь Григорій. Старші покоління і по сьогодні згадують його тільки добрими словами. Як можна підвести династію Козійчуків?
