На Бершадщині у період війни загинуло майже 26 тис. євреїв, яких зігнали сюди з Бессарабії, Буковини, Івано-Франківщини, навколишніх районів. На кошти одного із в'язнів гетто Ізі Мойсейовича Кацапа, нині громадянина США, за сприяння районної та міської влади, виготовлено пам'ятник жертвам голокосту, який встановлено у
Бершаді біля районного будинку культури. У четвер відбувся мітинг-реквієм, присвячений його відкриттю, в якому брали участь керівники району, міста і територіальних громад, представники закордонних місій, міжнародних та всеукраїнських організацій з проблем голокосту, представники трудових колективів, жителі райцентру.
Голови сільських рад поклали до підніжжя пам'ятника жертвам голокосту нашого краю по пригорщі землі в гільзах від могил єврейських поховань. Члени іноземних делегацій запалили 6 символізованих свічок на підставах, учасники мітингу-реквієму теж запалили поминальні свічки.
– Нас всіх тут зібрала пам'ять, – сказала голова райдержадміністрації С.Л. Шульц. – Українці, як ніхто інші, розуміють трагедію голокосту, якому передував інший геноцид – голодомор 1932-1933 рр., який забрав кожного п'ятого українця. Недарма ці страшні слова "голодомор", "голокост" звучать подібно, а два пам'ятники цим жертвам стоять поряд. Це спільна трагедія єврейського, українського та російського народів. Пам'ятник жертвам голокосту – це знак, виклик забуттю. Він пронесе крізь століття біль трагедії, буде пересторогою нащадкам від страшних помилок в майбутньому.
Бершадь... Гетто, обнесене колючим дротом... Сюди зігнали десятки тисяч євреїв. Ні в чому не винних людей привели на смерть від холоду, голоду, епідемії тифу. Не багатьом вдалося втекти. Тих, хто врятувався, бершадці переховували, ділилися з ними чим могли, адже українські селяни, які пережили голодомор, знали важкі дні геноциду.
– Фашисти знищили на Україні 1,5 млн. євреїв, було втрачено сотні єврейських громад, які впродовж сторіч збагачували національне життя України, – наголосив у своєму виступі голова районної ради М.Г. Бурлака. – Бабин Яр – ця трагедія фактично повторювалася у всіх населених пунктах, де проживали євреї. Необхідно пам'ятати про всіх закатованих, замучених. Пам'ять про них – свята.
Емоційно, зворушливо звернувся до учасників мітингу-реквієму живий свідок фашистських злодіянь у бершадському гетто в роки Великої Вітчизняної війни, ініціатор і меценат спорудження пам'ятника жертвам голокосту на бершадщині, нині громадянин США, віце-президент науково-дослідного інституту історії голокосту І.М. Кацап.
– Я народився в Румунії, ми жили своїм життям, але потім довелося тікати, – розповідав Ізя Мойсейович. – Ми шукали порятунку в Україні, Радянському Союзі. Однак не встигли піти, нас захопили й гнали дуже довго. Хто не міг іти, того розстрілювали на місці. Випадково я вижив. Вся моя сім'я, родичі загинули тут в важких умовах. Це була трагедія.
Ізя Кацап висловив вдячність Радянській Армії, солдатам, які врятували їх від неминучої смерті, звернувся до присутніх представників різних країн, до всіх дипломатів світу із закликом робити усе, щоб не було війни, щоб ця трагедія не повторилася.
Віце-президент інституту історії голокосту США пан Кацап висловив вдячність і
Бершадському міському голові М.І. Кольченку та директору першої міської школи Г.О. Погончику і вручив їм пам'ятні знаки інституту за виявлені ініціативу, сумління та допомогу в спорудженні пам'ятника жертвам голокосту на Бершадщині.
Слово брав і голова Всеукраїнської організації в'язнів гетто і концтаборів Б.М. Забарко, який подарував райдержадміністрації і науково-дослідницькому інституту історії голокосту США збірки спогадів колишніх в'язнів гетто під назвою "Живими залишилися тільки ми". До учасників мітингу зверталися також Ю.Х. Пензюр – свідок страшних подій голокосту на Бершадщині, М.І. Тартачний – житель
Бершаді, який у ті роки рятував дітей, за що йому присвоєно звання "Праведник світу".
– Пам'ять здатна попередити помилки, вона може не допустити злочину, захистити від трагедії, – наголосила координатор Вінницького обласного об'єднання "Вічний пам'ятник" М.М. Гехман. Рішенням цієї організації Г.О. Погончику присвоєно звання "Почесний доброчинець", відзначено також Ю.Х. Пензюр і М.Г. Титарчук.
Виступали на мітингу-реквіємі і перший секретар посольства Ізраїлю в Україні Давид Беніш, співробітник політичного відділу посольства США в Україні пан Річард Ханрехен, дипломат групи гуманітарного співробітництва посольства Російської Федерації в Україні Володимир Тюркін. Хвилиною мовчання учасники мітингу вшанували пам'ять жертв голодомору та голокосту.
Почесне право відкрити пам'ятник жертвам голокосту було надано керівникам району і міста, представникам закордонних місій, міжнародних та всеукраїнських організацій.
Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ.
