НЕПРОЩЕННИЙ ЗЛОЧИН

  • Подобається0Не подобається
  • 15 Листопада 2007, 21:50

Такої страшної трагедії, яку пережив український народ у 30-х роках двадцятого століття на знала, мабуть, жодна країна. Я багато років займаюся дослідженням і вивченням цього трагічного періоду в житті моїх односельчан, розмовляв з багатьма живими свідками тих подій. Їхні розповіді тривогою і сумом відгукуються в серці. З голоду пухли і помирали діти, чоловіки, жінки, часто цілими сім'ями. Були випадки людоїдства. В історії України голодомор – це невигойна рана.
Така гарна наша П'ятківка, роботящі люди, родюча земля, багаті врожаї можна збирати, а людей стільки знищив голод.
– Мої односельчани, – згадує 92-річна Софія Дворчук (дівоче прізвище Мазур), – свято бережуть пам'ять про заморених голодом. Наша сім'я була велика – батько, мати і семеро дітей. Я родилася 1918 року, тож
1932-1933-ті добре запам'ятала. Пізньої осені опівночі наполегливо постукали у вікно, татко відчинили, засвітили каганець. У хату зайшли п'ятеро дужих чоловіків. Вони заявили, що наша сім'я підлягає розкуркуленню. Ми всі на печі, лежанці, напіводягнені і голодні, перелякалися, заплакали. Мати теж плакала і молилася Богу. Активісти заходилися "господарювати", все позабирали з хати, навіть рушник, який висів на кілку, забрали все збіжжя. А на вмовляння батька, щоб залишили для дітей хоч півмішка зерна відповіли "...в тебе ще є хліб закопаний, хочеш – знайдем". А старший з них сказав аби батько віддав ключі і забирався із сім'єю з хати. "Куди ж мені діватися з дітьми – на порозі зима?" Відповідь була короткою: "Куди хочеш, ми виконуємо наказ...".
Родичі прийняли нашу сім'ю, а в нашу хату поселили голову колгоспу, якого привезли з Бершаді.
Сусіди – Лукаш Ревтюх і вся його сім'я повмирали з голоду. Афії, її чоловіка Василя та їхніх дітей теж нестало. Батько не міг спокійно переспати ночі, все щось говорив.
Я чула від нього: "Поїду світ за очі". І настав такий час. Рано-вранці, помолившись Богу, він обвів поглядом дітей, які ще спали, попрощався з мамою і зі мною, бо я рано вставала і пішов в холодний досвіток.
Аж перед Різдвяними святами сусідка Марія, де ми раніше жили, принесла звістку, що батько в Сухумі разом з односельчанами ліс ріжуть.
Ми хоч довго добиралися, але все ж приїхали до нього і так вижили. А в П'ятківку повернулися в 1938 році.
А ось як згадує голод тридцятих років 87-річний фронтовик Пилип Петрович Кушнір:
– Наша хата крайня, біля самого цвинтаря на Слободі. Мій молодший брат – Данило часто хворів, був вдома, сидів біля воріт із зошитом і записував кого ховають. У першій половині літа 33-го більше сотні людей було поховано. Багато слободян ховали вночі, без трун.
Сім'ями вимирали з голоду, згадує Пилип Петрович і називає сім'ї Павла Дробота, Федора Загоренка, Корнила Воронюка, Данила Кушніра, Тимофія Поліщука.
Коли гортаю офіційні документи, перечитую статті і книги дослідників про голодомор, слухаю спогади тих, кому пощастило вижити, все більше розумію, що це була цілеспрямована акція винищення українського народу, непрощенний злочин.
А я пригадую голод 1946-го. Після війни поля обробляли лопатами, сапами, запрягали корів. Урожаї були мізерні. На трудодні давали грами збіжжя. Люди голодували. Дорослі і діти йшли на поле збирати колоски, а охорона їх доганяла і била, забирала знайдене. Марія Сусницька, Параска Каричковська взяли по 8 качанів кукурудзи і отримали по 8 років тюрми, а Марія Гавриш взяла 5 буряків, відсиділа 5 років.
П'ятківчани їхали в західні області, щоб обміняти деякі речі на харчі. Мій батько, повернувшись з Японської війни, на другий тиждень теж поїхав у Західну Україну. Там виміняв рядна, скатертини, обійця на жито та боби, приїхав через два тижні, ділив так, щоб хватило до нового врожаю. Так і вижили.
Мойсей ПОХИЛА,
громадський кореспондент.

Дивіться також в розділі  Є така думка
» 15.06.2018 Я проживаю в Берізках-Бершадських. Досить часто зустрічаю в періодиці публікації жителів сіл, які стурбовані проблемою цін на сире молоко. Утримання корів у приватному господарстві – це питання виживання людей у селах. Свого часу дві корівки...
» 01.04.2018 Скільки пам’ятаю, наші депутати змінюють Конституцію «під себе». А простим людям від цього зовсім не краще. За роки незалежності кількість українців, які живуть за межею бідності, тільки зросла.
» 03.03.2018 Відгук на публікацію «Замітки з історії Бершаді» в газеті за 26 січня 2018 р.
» 19.01.2018 Непрості умови нашого сьогодення та війна на Донбасі з окупантом показово довели, що командир зобов’язаний приймати відповідні рішення, які інколи суперечать вимогам чинного законодавства, але забезпечують виконання бойового завдання, збереження...
» 12.01.2018 Слово про матір
» 22.12.2017 Основа життя – здоров’я
» 01.12.2017 Підстав для звинувачення лікаря немає
» 25.11.2017 Не перетворюймо свято у формальність
» 16.12.2016 Продаж землі – найстрашніше зло після кріпацтва
» 29.07.2016 Зберегти пам’ять про рідну людину
Всі статті розділу Є така думка »
Цікаві фото
3 фото   
<b>Кубок Бершадщини з армрестлінгу серед чоловіків</b><br />25 червня 2011 року відбувся кубок Бершадщини з армрестлінгу серед чоловіків присвячений Дню молоді. Змагання...
5 фото   
<b>Дитячий крок - найближче до зірок!</b><br />Відбувся фінал Всеукраїнського дитячого телевізійного конкурсу "Крок до зірок". Випробування на артистизм,...
5 фото   
<b>З Вінниці – по Європі</b><br />Розповівши тобі, шановний читачу, про офіційну презентацію Вінницької області у французькому Страсбурзі та...
2 фото   
<b>Г. О. Погончик:"Про наш край знають і в Америці"</b><br />Директор Бершадської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Григорій Погончик добре відомий і в районі та області,...
Всі фотогалереї »
Ми - пам’ятаємо - «Книга Пам’яті України» / Шляхова
Болобан Костянтин Антононич (1910) 1910 р., українець. Мобілізований в 1941 р. Рядовий. Загинув 22.06.42. Похов. с. Рита, Борятинський р-н, Калузька обл.

З історії Бершаді
Робітники й селяни не припиняли боротьби: готувались нові виступи. Для їх організації в січні 1919 року Бершадський підпільний ревком створив партизанський загін з жителів Бершаді та сусідніх сіл. Командиром призначили голову ревкому В. Кривоходкіна, а комісаром — П. Соболевського. Внаслідок переможного повстання в лютому 1919 року в Бершаді відновлено Радянську владу. Народна влада... Читати далі »



Останні новини
Може бути цікаво

НЕПРОЩЕННИЙ ЗЛОЧИН - Точка зору - www.bershad.ua
Користувачі OnLine: 
Бершадщина  | Форуми  | Сторінками історії  | Літературна Бершадь  | Фотогалереї  | Новини  | Довідники  | Визначні місця  | У нас в гостях!  | Прогноз погоди в Бершаді  | Телефонні довідники
  • Продається будинок с. Чернятка. 35 соток, з усіма прибудовами: криниця, погріб, літня кухня з газом, будинок та времянка з газовим опаленням. Гарне місце. Ціни 3200 договірна.
    Продається будинок с. Чернятка. 35 соток, з усіма прибудовами: криниця, погріб, літня кухня з газом, будинок та времянка з газовим опаленням. Гарне місце. Ціни 3200 договірна.
    18.05.2020(063) 431-41-18
  • . Продам квартиру в місті Ірпінь, Київська область. 37 метрів, 16 000 у.о
    . Продам квартиру в місті Ірпінь, Київська область. 37 метрів, 16 000 у.о
    13.04.2020(067) 225-27-18
  • . Продаж одягу з Європи: Секонд хенд та нове.
    . Продаж одягу з Європи: Секонд хенд та нове.
    08.04.2020(096) 095-84-08
  • ДОСТАВКА:ОТСЕВА,ПІСКА,ЩЕБНЯ,,та інших вантажів до 8т.
    ДОСТАВКА:ОТСЕВА,ПІСКА,ЩЕБНЯ,,та інших вантажів до 8т.
    16.03.2020(098) 908-43-57
  • Продається тілна корова с.Бирлівка ціна договірна. тел 0960726720
    Продається тілна корова с.Бирлівка ціна договірна. тел 0960726720
    27.01.2020(068) 041-74-83
  • Продается дом с участком.(цена договорная) по адресу Виницька обл., Бершадськый р-н., с. Шляхова, вул. Дружбы 14.С общей площадью участка 25 соток
    Продается дом с участком.(цена договорная) по адресу Виницька обл., Бершадськый р-н., с. Шляхова, вул. Дружбы 14.С общей площадью участка 25 соток
    26.08.2019(097) 487-43-42
Всі оголошення Розмістити оголошення