Покликання - боротися за життя

У лікаря-ане - стезіолога-реаніматолога є лише кілька хвилин, а деколи секунд, щоб прийняти єдино правильне рішення задля здоров’я, а часто і життя пацієнта.
У медичних колах його визнають як високопрофесійного спеціаліста, компетентну людину, досвідченого лікаря.
Його мудрість, ерудиція, інтуїція, помножені на волю та досвід, дають свої результати у лікуванні важко хворих людей. Ігор Володимирович небагатослівний та завжди серйозний. Анестезіологія і реаніматологія вимагають від нього щохвилини боротися зі смертю. а люди - перемоги у цій боротьбі. Тож зосередженість, принциповість, амбіційність, силу і наполегливість я б назвала одними із головних рис, необхідних лікарю невідкладної медицини.
Скільки сліз, горя, чужої біди доводиться бачити лікарям і медсестрам відділення анестезіології та інтенсивної терапії. То ж не дивно, що за паспортом молодий, лікар у житті виглядає, як мудрий і досвідчений чоловік.
Як визнає Ігор Володимирович, найважче працювати із дітьми. Це і не дивно, адже діти мають бути усміхненими, здоровими, а якщо вони потрапили у відділення – це вже біда. Сьогодні, на жаль, багато незрозумілих випадків отруєнь, травм, захворювань серед молодих людей. Кожний хворий залишається у пам’яті лікаря. Та найбільше запам’я - талися радість, щастя, очі батька із Шляхової, чийого сина вдалось врятувати після нещасного випадку на річці.
Лікарі практично подарували хлопчику нове життя, та й не тільки хлопчику, але і його рідним та близьким. У ту мить відчуваєш не просто щастя і задоволення, а гордість за свою професію.
Його робота щоденно вимагає сміливих і благородних вчинків в ім’я людини, її життя і здоров’я. Та робити це легко, коли відчуваєш, що працюєш за покликанням свого серця.
А Ігор Володимирович кожним днем своєї праці стверджує, що його покликання – боротись за життя, боротись і перемагати.