Свого часу після закінчення історичного факультету Одеського університету працював він за фахом у Шумилівській школі, а згодом – в органах внутрішніх справ.
Звісно ж, для цього довелося здобути ще один диплом – інституту внутрішніх справ у тій же Одесі. Завершував службу в міліції у званні підполковника.
Згодом працював у рай - держ адміністрації, в останній час – начальником відділу житлово-комунального господарства та цивільного захисту. Разом із дружиною Ніною Сергіївною, завідувачкою бібліотеки медколеджу, виростили двох дітей. Донька Олеся – працівник Укрлісконсалтингу у столиці, син Богдан – експерт-криміналіст райвідділу міліції.
Де б не працював Борис Петрович, він завжди до своїх обов’язків ставився з величезною відповідальністю. Це риса, притаманна справжнім професіоналам.
Хоч викладав у школі недовго, але й до цього часу цікавиться історією, читає відповідну літературу і періодику. У товаристві він тримається невимушено, доброзичливо, вміє імпровізувати, має прекрасне почуття гумору. А головне – вміє мислити, планувати, слухати і чути інших.
Людина доброзичлива і надійна, яка фанатично віддана справі. І цим він веде за собою інших.
Ось такий він, наш друг, колега, земляк і просто хороша людина Борис Петрович Обуховський. І в день його ювілею усі разом скажемо йому: «З роси і води тобі, друже!»
Друзі.
