ЕНЦИКЛОПЕДІЯ РАЙОНУ

Найновіша з них – оригінальна енциклопедія Гайворонського району «Край Прибузький». Це перше видання, в якому зібрані відомості про район від сивої давнини до сьогодення, про історичні події, відомих земляків. Символічно, що книга відкривається епіграфом – словами Максима Рильського «Мало любити свій рідний край, його треба знати».
Звичайно ж, шукаючи в періодиці та архівах матеріали про район, у якому живе зараз, Олексій Андрійович не міг обминути і свою батьківщину – Бершадський район (журналіст родом із села Тирлівки, свого часу закінчив Шляхівську середню школу).
Тож на сторінках енциклопедії зустрічаємо чимало прізвищ наших земляків, причетних до історії Гайворонщини.
Зокрема, є згадка про організатора підпільного руху в Гайворонському районі, уродженця села Серединки Максима Сергійовича Корнійчука, відомого як Саша Жалов. Напевно, навіть не всі бершадчани знають, що у селі Кидрасівці народився Петро Михайлович Заболотний (1897-1976), який був організатором ветеринарної служби у Гайворонському районі. Його іменем названо одну з вулиць міста, нашому землякові присвоєно звання заслуженого ветеринарного лікаря України, а також звання почесного громадянина Гайворона.
Багато років віддала своїй другій батьківщині учителька української мови і літератури, голова райорганізації Всеукраїнського товариства «Просвіта», уродженка Джулинки Віра Порфирівна Гонтарук (1934-2007). Почесним громадянином Гайворона і свого рідного села Серединки є лікаротоларинголог Олександр Васильович Жук (народився в 1938 р.).
Він багато років пропрацював головним лікарем району, за його сприяння і наполегливості збудовано центральну районну лікарню. Уродженець села Копіївки Тульчинсько - го району є заслужений учитель України Віктор Микитович Завальнюк (народився 1921 року), який працював викладачем фізики Гайв о р о н с ь к о ї школи №5. З 1933 року працював залізничником у місті заслужений раціоналізатор України Іван Іванович Іщук, який народився у селі Борсуки Гайсинського району.
Знайдемо в енциклопедії і відомості про Андрія Ілліча Колесника з Поташні (19091966), який був командиром партизанського загону в роки війни, а після війни працював на залізниці.
Із цим містом над Бугом пов’язав свою трудову біографію і Павло Григорович Мазурик з Усті (1922-1993), військовий контррозвідник, а в мирний час – лікар залізничної лікарні. У Бершаді нині проживає уродженець села Червоного Гайворонського району Анатолій Іванович Мельник, автор чотирьох книг цікавої прози.
А знаєте, чому на приміщенні залізничного вокзалу в Гайвороні встановлено меморіальну дошку на честь нашого славетного земляка Степана Руданського? Коли він навчався у духовній семінарії, то під час канікул разом із Анатолієм Свидницьким приїздив у село Струньків (нині Гайворон), де закохався у місцеву дівчину Марію. Сум за коханою він вилив у своїй ліричній поезії, зокрема, у віршах «Ти не моя, дівчино молода», «Мене забудь», «Повій, вітре, на Вкраїну» та інших. На честь Свидницького теж встановлено меморіальну дошку.
На пенсії нині перебуває заслужений працівник сільського господарства Федір Максимович Сирота, який народився в Осіївці, а працював і проживає в селі Соломія.
В Осіївці народився і Агафон Денисович Тодоренко, доктор медичних наук, який свого часу працював начальником поліклініки Гайворонської залізничної лікарні, а згодом – в інституті урології в Києві.
Учасником Руху Опору у Франції під час другої світової війни був Фризонт Гаврилович Усатюк, який народився в Голдашівці, а проживає зараз у смт. Заваллі. Він нагороджений Бойовим Хрестом Добровольця Франції.
Це далеко не повний перелік персоналій, які пов’язані з Поділлям. Власне кажучи, Гайворонщина – це теж частинка Поділля. Про що й засвідчила нова книга нашого талановитого земляка, журналіста й краєзнавця Олексія Павличука. Хотілося б, щоб хоча б невелика кількість примірників поповнила і фонди бібліотек Вінниччини і Бершадщини зокрема. Тим більше, що вийшла вона у Вінниці, у видавництві Ігоря Балюка.
Федір ШЕВЧУК, журналіст, краєзнавець.