Захворюваність вийшла за межі груп підвищеного епідемічного ризику (наркоманів та осіб, що ведуть безладне статеве життя). З'явились інфіковані, які є перехідним містком інфекції в соціально адаптовані круги (трудові мігранти, що інфікувались, працюючи у великих містах України, ближньому та далекому зарубіжжі, працюючі в сфері обслуговування населення та ін.). Переважно уражаються молоді люди, зростає відповідно і число дітей, народжених ВІЛ-інфікованими жінками. Вийшли за межі поодиноких випадки, коли молоді дівчата повертаються в рідні домівки після пошуків щастя, будучи вже ВІЛ-інфікованими, з дітьми, або готуючись стати мамами.
Яке майбутнє чекає цих молодих людей і їхніх дітей?
Оскільки проблема інфікування виникла не сьогодні, напрацьовано багато механізмів її профілактики. Велике значення серед інших приділяється роботі в групі «ризикованої» поведінки, яка включає молодих людей 15-23 років, адже, не дивлячись на фантастичне омолодження хворих на ВІЛ/СНІД в Україні, лише 14% з їх числа можуть чітко сказати, як поширюється і в який спосіб передається вірус імунодефіциту людини. А в той же час саме в цьому віці все хочеться випробувати на собі, і помилки, на жаль, неминучі. Саме тут є важливим, щоб всі структури, відомства, служби, громадські організації, населення об'єднали свої зусилля в боротьбі з лихом під назвою СНІД. І не лише 1 грудня, а завжди – за кожне життя разом.
Нінель ПЛАХОТНЮК, завідуюча епідеміологічним відділом Бершадської райСЕС.
