"Прагну йти на зустріч людям"

Справжньою школою життя Петро Миколайович вважає службу в армії. Що цікаво: він, сільський хлопець, правда, з середньо-технічною освітою на той час, виконував обов’язки енергетика будівельного управління. Так, це було престижно, цікаво, але важко уявити собі, наскільки відповідальною була офіцерська посада.
Після служби в армії хлопця охоче прийняли на роботу на підприємстві електромереж. Розпочинав техніком, інженером електролабораторії. Потім очолив міжгосподарську електротехнічну групу (нині райагропроменерго) при управлінні сільського господарства. Обслуговуючу організацію, за словами П.М.
Гоцуляка, довелося створювати практично з нуля. Завдяки наполегливості, ентузіазму колективу вдалося створити непогану матеріально-технічну базу, що давало змогу якісно і своєчасно обслуговувати електроустановки сільгосппідприємств району. Паралельно Петро Миколайович навчався і закінчив Українську сільськогосподарську академію.
Був період, а це майже п’ять років, коли П.М. Гоцуляк працював директором комбінату побутового обслуговування. Коли приймав це складне господарство, комбінат займав 24-те місце в області серед споріднених підприємств. За кілька років вдалося розширити мережу надання побутових послуг населенню і піднятися на шосте місце.
В перші роки незалежності нашої держави Петро Миколайович працював першим заступником представника Президента України в Бершадському районі.
Саме тоді завершувалося будівництво третьої міської школи, асфальтувалися дороги від Війтівки до Красносілки та від Флорино до Лісничого, зароджувалося мале підприємництво. Довелося вирішувати й чимало соціальних питань.
Трудова біографія П.М. Гоцуляка тісно переплетена з Бершадськими електромережами. Як директор підприємства, Петро Миколайович дбав про зміцнення його матеріально-технічної бази, створення належних умов праці робітників та їх відпочинку. Саме при ньому було організовано диспетчерську, збудовано майстерню, введено ряд нових технологій.
Петро Миколайович із задоволенням пригадує часи, коли він працював помічником-консультантом народного депутата України М.В. Сокирка. Зустрічі, спілкування з людьми, допомога їм у вирішенні проблемних питань – то незабутні враження. Саме тоді П.М. Гоцуляк значно активізував свою громадську діяльність. Він депутат районної ради кількох скликань, нині очолює районну організацію політичної партії „Наша Україна”. І ось уже три роки працює в органі місцевого самоврядування – спочатку начальником організаційного відділу, нині – керуючим справами виконавчого апарату районної ради.
– Доля випробовувала мене на різних посадах, – говорить Петро Миколайович, – але де б я не працював, до мене завжди йшли люди. Я ж в свою чергу завжди прагну йти їм назустріч, чимось допомогти, підтримати.
З роками прийшли досвід, життєва мудрість. Незчувся, як опинився на порозі свого шістдесятиліття, яке відзначатиме днями. Озираючись на пройдений шлях, маючи досвід роботи як на технічних посадах, так і у владі, П.М. Гоцуляк зазначив: з людьми працювати важче, але приємніше, особливо, коли ти йдеш їм назустріч, допомагаєш.
Важливе місце в житті посідає родина.
Разом з дружиною Тамарою Петрівною, медсестрою центральної районної лікарні, з якою в парі вже 37 років, виховали сина і дочку, мають двох внучок – Машу і Катю. До речі, молодша з них, Катя Масенко – чемпіонка України з блискавичних шашок-64, срібна призерка країни з міжнародних шашок100.
А ще Петро Миколайович пишається своїм садом, в якому близько трьохсот слив, груш, яблунь, абрикос. Власноручно посадив і доглядає його. Понад три десятиліття займається бджільництвом, нині має 20 бджолосімей і мріє зробити пересувну пасіку. П.М. Гоцуляк досі полюбляє лижний і велосипедний спорт, має розряди, щоранку обливається холодною водою, загартовується.
Зичимо ювіляру міцного здоров’я, сімейного благополуччя, успіхів у роботі, радості у житті і поваги від людей.